Герметичність виробничого обладнання зумовлена наявністю нерухомих або рухомих з'єднань, корозійним середовищем, температурою й тиском у системі.
Роз'ємні з'єднання елементи обладнання можуть бути нерухомими, рухливими та спеціальними.
Провідний світовий виробник Frenzelit Werke GmbH, Німеччина пропонує весь спектр безасбестових ущільнювальних матеріалів бездоганної якості для нерухомих роз'ємних з'єднань.
novamica ― Тпр — 200...+1000 С
Герметичність нерухомих роз'ємних з'єднань досягається силами пружної та пластичної деформації. Для цього застосовують безпрокладкові з'єднання з ретельно пришитими ущільнювальними поверхнями (лінзові ущільнення), а також пружні металеві прокладки овального перерізу, виготовлені з якісної вуглецевої або легованої сталі. Кульова поверхня лінзи стикаэться з конічними або сферичними поверхнями ущільнюваних деталей за кільцевою лінією. Під дією осьових сил у місці торкання двох поверхонь виникає вузький поясок деформації матеріала, який і створює необхідне ущільнення. Ущільнення з пружною деформацією забезпечують можливість багаторазового складання та розбирання. Такі сполуки застосовують для апаратів і трубопроводів невеликих діаметрів (до 300 мм), що працюють під високим тиском.
Найбільше поширення для герметизації нерухомих роз'ємних з'єднань (фланців, кришок та ін.) отримали різні ущільнювальні прокладки, що мають гарну пластичну деформацію. Залежно від умов експлуатації як прокладкового (ущільнювального) матеріалу застосовують гуму, шкіру, пароніт, азбест, фторопласт, різні метали. З початку 2000-х широке застосування знайшов безасбестовий прокладковий матеріал (так званий безасбестовий пароніт) типу Frenzelit.
Прокладки повинні мати гарну деформацію, достатню пружність, бути стійкими до робочих температур і тиску, а також до корозійного середовища. Для посилення механічної міцності м'які прокладки (наприклад,, з терморозширеного графіту) армують металевим шаром — гладколистовою сталлю або сіткою.
Форма прокладки залежить від матеріалу, а також від типу фланцевого з'єднання. Під час затягування фланців прокладка деформується й заповнює всі нерівності на їхній поверхні. Герметичність з'єднання зростає зі збільшенням питомого тиску на прокладку. Цим чималою мірою визначається вибір ущільнювальної поверхні фланців.
Фланці з плоскою ущільнювальною поверхнею найпростіші, проте вони не завжди забезпечують необхідний ступінь герметичності. Для збільшення зіткнення прокладки з металом на поверхні фланця роблять кілька кільцевих канавок круглого або трикутного перерізу.
Плоскі фланці використовують переважно для з'єднання апаратів і трубопроводів, що працюють із неагресивними рідинами під час тисків до 2,5 МПа. За вищих тисків, а також під час роботи в середовищі з отруйними речовинами та глибоким вакуумом застосовують сполуки типу шип-паз. У поєднанні шип — паз прокладку укладають у кільцеву канавку й ущільнюють зверху кільцевим виступом іншого фланця. З'єднання шип-паз застосовують у разі тиску до 6,4 МПа та діаметрів до 600 мм, а також за нижчих тисків у апаратах більшого діаметра. Фланцеві прокладки в нестандартних з'єднаннях шип-паз використовують і за вищих тисків.
З'єднання «в замок» — різновид з'єднання шип-паз застосовують зазвичай за високих тисків.
Під час вибору ущільнювальної поверхні фланцевої прокладки враховують тиск, температуру та фізико-хімічні властивості герметизованого середовища.
Пластичність — здатність матеріалу до незворотнім деформацій
Еластичність — властивість матеріалу відновлювати свою форму та розміри після припинення впливу зовнішніх сил